Вай, ребят, здарова! Сегодня я тут расскажу про свои приключения, которые случились недавно. Все началось с того, что я решил форсить новую закладку. Для меня наркотики - это нечто особенное, а вот мои друзья на меня всегда смотрят, как на какого-то дрянщика. Ну что ж, я не останавливаюсь и продолжаю свое исследование.
Сначала я купил кетамин. Чувство, когда он попадает во рту, просто умопомрачительное. Я начинаю летать, словно птица, и кажется, что мир вокруг меня превращается в пленительное пространство. Жаль только, что потом всегда приходит сильный сон, и я просто отключаюсь от реальности.
Но кетамином я не остановился. Мой друг предложил мне попробовать джеф. Говорит, что он мощный стимулятор и помогает держаться на плаву. Откровенно говоря, я был немного скептически настроен, ведь я не фанат амфетамина, но, прокачавшись пару раз, я решил все-таки попробовать. И блин, я не пожалел!
Когда джеф начинает заходить, я словно становлюсь живым энергетическим шаром. Безудержное веселье и эйфория просто захлестывают меня. Но иногда этот наркотик может забрать за собой и все мысли, какие бы они ни были. Одни только мои бредовые идеи.
И вот однажды, будучи на пике ебаша, я и мои друзья решили отправиться на исследование заброшенного завода. Ну там, чтобы немного помутиться и посмотреть на окружающий нас хаос. Кажется, что этот наркотик дает силы исследовать все, что попадется под руку.
Вот мы и приехали на место. Завод выглядел устрашающе и мрачно. Но мне было все равно, ведь я знал, что этот торч поджжет наше воображение до предела. Мы вошли внутрь, и там нас ждал настоящий психологический триллер.
Темнота окутывала каждый уголок завода. Стены были заросшими паутиной, а потолок обваливался. Но нам было все равно, мы неслись по этим развалинам словно дети, играющие в прятки. В каждом помещении казалось, что может оживиться что-то непонятное из тьмы.
Очень скоро мы наткнулись на странную комнату, в которой виднелась шмаль. Мы не могли устоять и решили тут же забухнуть. Ну, а что, все равно уже в раю мы находимся. Залив внутрь наше любимое средство, мы погрузились в мир галлюцинаций.
И вот, прогуливаясь по этому заброшенному заводу, мы стали видеть самые невероятные вещи. Стены начали менять формы и цвета, словно дышали со мной в такт. А воздух был пропитан запахами, которые я никогда раньше не ощущал.
В одном из помещений я увидел огромный стол, на котором лежали наркотики. Очевидно, что здесь раньше кто-то торчил. И я, не сдерживаясь, решил приобщиться к этой красоте.
Взял в руки ампулу с псилоцибином и вдруг проникся одновременно страхом и любопытством. Мне стало интересно, что же произойдет со мной, если я это выпью. Но, слава богам, на момент моего личного наркотического исследования, меня остановили. Друзья поняли, что я слишком далеко зашел, и решили немного остудить мои аппетиты.
Мы вернулись из этого заброшенного мира цвета и звука. Мне показалось, что это было исследование на пользу, но на самом деле я проигрываю эту игру со своими мозгами.
Вот так, ребятки, я показал вам мир, в который попадаете вы, если начинаете употреблять наркотики. Ну что ж, все в наших руках. Либо мы будем жалкими наркоманами, либо наша жизнь станет интереснее приключений на заброшенных заводах.
Держитесь, ребятки, и помните, что безопасность и счастье не находятся в шаблоне закладок и дряни. Живите ярко и наслаждайтесь жизнью без искусственного призова!
Але, народ, шо я вам буду розповідати! Відбулось в моєму житті таємне пригода, про яку давно мріяв, але ніколи не гадав, що зможу це зробити. Вийшло так, що я купила кетамін і вирішила поїхати в Дубаї трохи покататись на хвилях екстазу. Маю вам сказати, цей досвід був неймовірним і зашкалюючим!
Щоб все почалося, я заклала кет на одній з великих вечірок у місті. Коли з'явився знайомий ділер, в мене вже були готові диски екстазу, які я замовила заздалегідь. Очікування були неймовірними, і я не могла дочекатися, коли зможу відчути галюциногенну силу цих таблеток.
Отже, минула ніч нашого веселощів, і настала пора розпочинати кутити та сидіти бездельничати на пляжі Дубаю. Взяла з собою передатчик, щоб підтримувати зв'язок з друзями в телеграммі. Все було зумовлено тим, що я не хотіла бути зовсім сама у цьому шаленому пригоді.
Я включаю музику на своєму телефоні і починаю розмову зі своїми транками. Ми обговорюємо, які ми розумні і яскраві, коли знаходимося на хімічному хмелі. Втім, відразу після цієї розмови я вирішую, що ми просто уявляємо цю розумність і насправді просто виглядаємо як придурки, які прагнуть забути про реальний світ.
Я відходжу у власний світ і відчуваю, як екстаз починає діяти. Мої почуття проявляються у всій своїй величі. Колірні схеми починають змінюватися, а звуки набувають нового сенсу. Мені здається, що я стаю майже невидимою, як гострий лезо.
Я продовжую отримувати нові повідомлення в телеграмі від моїх друзів. Вони запитують, як у мене справи, і я можу лише засміятися над цим питанням. Насправді, у мене жодних справ - я просто хочу насолоджуватися своїм психоактивним пляшечком насолоди.
Я вирішую вийти на вулицю і прогулятися вздовж пляжу. Мої сенсори заповнюються екстазом, і мені здається, що я можу літати. Таке відчуття неймовірно веселе, і я хочу випробувати на собі кожен момент цього плавного переливання кольорів та звуків.
Потягнувшись за шортиками, я відчуваю на руках пісок, який нагадує мені про вічний рух часу. І хоча цей момент може здатися незначним, для мене він має велике значення. Він нагадує мені, що я тут і зараз, а не вперед, або назад в часі.
Мій світ стає все більш ілюзорним, коли я поглядаю на хмари, що утворюються в голові. Я споглядаю на них, як на фарбу, яка поступово тече моїми венами. Це єдиний спосіб знову з'єднатися з реальним світом і відчути себе присутнім у реальності.
Мої друзі продовжують висилати мені тисячі повідомлень в телеграмі, але вони мабуть не розуміють, що я їх навіть не читаю. Вони просто не можуть розібратися, що головне, що зараз відбувається у моїй голові, це якісь інші, зовсім нереальні речі.
Нарешті, коли ефект галлюциногенів затихає, я повертаюся до реальності і реалізовую, що я в Дубаї. Мій досвід був незабутнім, і я відчуваю, що стала трохи мудрішою, але чи варто було за це так дорого платити?
В загальному, як наркоман комік, варто сказати, що цей досвід з кетаміном в Дубаї залишиться зі мною назавжди. І хоча, можливо, я не раджу всім спробувати галлюциногени, але він точно вартий уваги для тих, хто хоче дізнатися більше про себе та свої можливості.